Неформальна освіта може мати значний вплив на особистий і професійний розвиток. Вона  може бути доповненням основної освіти, розширювати можливості і впливати на особистий і професійний розвиток. Отож і я спробував неформальну освіту і крім своїх основних університетських занять, вирішив поглибити знання і розширити свій горизонт в галузі біології. Саме тому я вирішив приєднатися до курсу "Інтегрований курс "Мікроби, віруси та інфекції" від DAAD. Цей курс для мене є цікавим, оскільки мікроби, віруси та інфекції є актуальною і важливою темою в наш час, особливо у зв'язку зі світовою ситуацією з пандемією. В результаті участі в цьому курсі я очікую отримати нові знання про мікробіологію, вірусологію та імунологію, а також розвинути навички аналізу та вирішення проблем в цих областях. Ці вміння допоможуть у майбутньому стати більш компетентним та кваліфікованим біотехнологом. Участь у таких курсах дозволяють мені розвиватися в галузі, яка мене дійсно цікавить, і підготуватися до подальших викликів у своїй кар'єрі.

Всесвітньо відомий український вчений, директор Інституту наноматеріалів А. Дрекселя (Університет Дрекселя, США), професор Юрій Гогоці на запрошення Сумського державного університету провів п’ять відкритих лекцій, що стосувались наноматеріалів. Лекції могли відвідувати усі бажаючі, чим і скористались здобувачі біотехнологи трьох освітніх ступенів (бакалаврат, магістратура, здобувачі ОНС "доктор філософії") Національного університету харчових технологій. Вони разом із лектором дисципліни «Методи молекулярної біотехнології» доцентом Оксаною Скроцькою з радістю відвідували ці онлайн-заходи.

Минулого тижня здобувачі-біотехнологи відвідали онлайн-лекцію доктора технічних наук, директора Інституту наноматеріалів А. Дрекселя (Університет Дрекселя, США), професора Юрія Гогоці. Лекція була присвячена наноматеріалу графену. Цього тижня здобувачі бакалаврату та ступеня доктора філософії з біотехнології разом із лектором дисципліни «Методи молекулярної біотехнології» та «Мікробні технології наночасток благородних металів» Оксаною Скроцькою прослухали наступну лекцію Юрія Гогоці, яка стосувалась новітнього наноматеріалу максену (Mxenes). Цей матеріал був відкритий лише у 2011 році. Нижче враження наших здобувачів.

Нещодавно магістранти-біотехнологи та здобувачі ступеня доктора філософії з біотехнології разом із лектором дисципліни «Методи молекулярної біотехнології» та «Мікробні технології наночасток благородних металів» Оксаною Скроцькою відвідали онлайн-лекцію доктора технічних наук, директора Інституту наноматеріалів А. Дрекселя (Університет Дрекселя, США), професора Юрія Гогоці. Він є найцитованішим у світі українським ученим та проводить дослідження в області нанотехнологій.

Лекція була присвячена синтезу та подальшому застосуванню графену у різноманітних галузях. Цей новітній матеріал був відкритий у 2004 році і зараз він найбуває все більшої популярності у найрізноманітніших галузях. Лише протягом останніх декількох років були опубліковані десятки тисяч наукових праць, присвячених дослідженням графену, його властивостей і пошуку нових способів застосування матеріалу.

Ні для кого не секрет, що студенти-біотехнологи НУХТ ніколи не втрачають нагоди поглибити свої знання та набратись практичного досвіду. Наразі такою нагодою стали біотехнологічні студії, перший інтенсив яких відбувся нещодавно у лабораторіях біотехнологічних компаній «Ензим» та «Explogen», які й започаткували цей спільний освітній проект – студії для старшокурсників профільних вишів України.

У кілька етапів експерти обирали наймотивованіших учасників з-поміж 71 здобувача-біотехнолога, що виявили бажання брати участь у проєкті. Спочатку кандидати мали написати мотиваційного листа, в якому зазначалось, чому вони хочуть стати учасниками біотехнологічних студій. На основі аналізу листувань було відібрано 25 старшокурсників з різних навчальних закладів країни, які потрапили до фінального раунду експертного відбору, далі експерти проводили онлайн-співбесіди для того, щоб більше дізнатися про самих претендентів, їх сподівання, щоб зрозуміти чому саме цього студента або студентку потрібно обрати. Отже, в решті решт було відібрано 13 щасливчиків, які отримали можливість прийняти участь в науково-практичних інтенсивах та воркшопах організованих фахівцями обох компаній на базі власних лабораторій.