У кожного завжди є вибір, чим займатися в житті. Частіше він достатньо примарний, а інколи чіткий і видимий. Це відрізняє людину цілеспрямовану від людини, яка ще не знайшла своє місце в житті. Людина з метою має життєвий план дій, свого роду алгоритм, де зустрічаються питання «так» чи «ні». І чим розгалуженіший алгоритм, тим більше кроків потрібно зробити для його завершення і, як наслідок, більше досвіду можна отримати в процесі його виконання.
Так думала і я, коли дізналася про можливість займатися науковою роботою паралельно з навчальним процесом, а тому загорілася бажанням потрапити в одну з наукових установ Києва. Кому ж завадить зайвий досвід? Тим паче, спробувати себе у ролі юного науковця зараз – було можливістю сказати «так» чи «ні» науковій діяльності у майбутньому.