Частинки розміром до 100 нм називають наночастками. Вони мають абсолютно унікальні властивості, завдяки таким характеристикам як розмір, розподіл та морфологія. Існує декілька способів отримання наночасток – хімічні, фізичні, біологічні методи. Біологічні методи синтезу є на сьогодні кращою альтернативою іншим способам. Так, отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигіднішим, оскільки при такому способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Крім того, у такому синтезі не використовуються висока температура, тиск, багато енергії. Також вченими було досліджено багато біологічних об’єктів, серед них – бактерії, дріжджі, гриби, водорості, які можуть бути використані з метою отримання наночасток.

Не думав я, що так швидко минуть шкільні роки і треба буде обирати фах. Батьки весь час запитували: ким ти хочеш стати? Де ти хочеш навчатися?? А я все мовчав... Ніяк не міг визначитися. І не раз чув від них, що от твоя сестра ще з 8 класу знала, що хоче бути лікарем. І бачиш – стала ним. А ти............ Це був жах! А я тоді не знав і все... Одне розумів, що моя професія буде пов'язана з цариною "людина і природа", а інша мене не цікавила. Але ж на кого вчитися і де??? Щоб і знання набути, і диплом престижного вишу отримати, та й на ринку праці себе дорожче запропонувати. І щоб ця робота приносила задоволення, стала (як тут не згадаєш Савича) спорідненою працею.

Під час воєнного стану актуалізувалася проблема продовольчої безпеки України та країн світу, адже Україна є основним постачальником зерна до країн Африки та Близького Сходу. Відомо, що аграрії забезпечують більше 40% валютної виручки країни, при цьому основна частина припадає на експорт продукції рослинництва. Забезпечення сталого розвитку рослинництва вимагає сучасного управління ризиками у цій галузі, серед яких найбільшим викликом є фітосанітарні ризики. Ще до початку повномаштабної війни українські аграрії стикнулися із проблемою зміни кліматичних умов (зростання середньодобової температури та критичне зменшення кількості опадів) насамперед у південних регіонах нашої країни. Серед проблем, які загострилися внаслідок кліматичних змін, інтродукція нових патогенів рослин та зростання агресивності відомих фітопатогенів. Окрім того, кліматичні зміни також можуть суттєво впливати на перебіг фітопатологічного процесу, пришвидчувати розмноження збудника, сприяти інфікуванню рослин.

Кафедра біотехнології і мікробіології (БТМ) НУХТ має найбільший в Україні досвід з підготовки висококласних фахівців з інженерної біотехнології, розпочавши її понад 50 років тому. Нині кафедра єдина в Україні готує універсальних інженерів для фармацевтичної, промислової, харчової та природоохоронних біотехнологій, що робить випускників конкурентоспроможними на ринку праці не тільки України, а й багатьох країн світу.

Навчання здійснюється за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія». Після здобуття освітнього ступеня «бакалавр» студенти можуть продовжити навчання за освітніми програмами магістра «Фармацевтична біотехнологія» або «Промислова біотехнологія». Випускники магістратури мають можливість отримати освітньо-науковий ступінь «доктор філософії» з біотехнології.

Серед цьогорічних вступників, є багато таких, хто питає, чому зараз в електронних кабінетах тих учасників, які пройшли тестування, не завжди відображаються їхні результати, хоча сам результат вони бачили на екрані одразу після НМТ.

Пояснюємо:

- результати тестування спершу мають бути опрацьовані Український центр оцінювання якості освіти. Після цього дані з бази УЦОЯО мають бути передані в Єдину державну електронну базу з питань освіти, адже саме інформація з ЄДЕБО відображається в електронних кабінетах вступників;